Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́вити, влю, виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.