Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивовижний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивовижний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дивови́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.