Словник української мови (1937)/дивовижний
| ◀ дивовижа | Словник української мови Д дивовижний |
дивовизія ▶ |
|
Дивови́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.
| ◀ дивовижа | Словник української мови Борис Грінченко Д дивовижний |
дивовизія ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивовижний
Борис Грінченко
1937
Дивови́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.