Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дилювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Строить из бревен. Ой у полі корчма дильом дильована. Нп.