Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/диминиці

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
диминиці
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́миниці, ць, ж. мн. Род опухоли в паху, подмышками. Каменец. у. См. Дімениця.