Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дичак

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дичавіти Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дичак 		дичати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дича́к, ка́, м. Дикий зверь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дичак&oldid=632879