Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/длубати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дле Словник української мови
Борис Грінченко
Д
длубати 		длубатися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Длу́бати, баю, єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/длубати&oldid=634962