Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дмухонути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дмухонути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дмухону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побежать. Дмухонув на ввесь рот. Ном., стр. 285, № 3151.