Словник української мови (1937)/до
| ◀ днювати | Словник української мови Д до |
доба ▶ |
|
До, пред. 1) До. Не учишся розуму до старості, але до смерті. Ном. № 6003. Верболіз б'є до сліз. Ном. Дійшов до села. До меду ласий. Грин. I. 141. 2) К. Говори до стовпа. Ном. Піти до голови по розум. Ном. № 5831. Піду до річеньки. Мет. Він пішов до Остапа. До хреста́ понести́ (дитину). Понести крестить (ребенка). Г. Барв. 276. До душі́ сказати. С большой искренностью, с чувством сказать. Г. Барв. 362. Пи́ти до ко́го. Пить за чье здоровье. Не до тебе п'ють, не кажи: дай, боже, здоров'я. Чуб. I. 271. Поздоро́вкатись до ко́го. Обратиться к кому с приветствием, сказать кому: здравствуй. Чоловік їхав і поздоровкавсь до мене. Рк. Левиц. 3) В. Ходи зо мною до кімнати. Мет. Приймати до рук. Ішов до церкви. Грин. I. 153. Запріг до плуга волів. ЗОЮР. II. 30. Своїй матері рідненькій, удові старенькій до ніг упадімо. Мет. 346. Хмельницькому кролевські листи до рук добре оддав. Мет. 388. 4) На. Половину козаків до опачин посади. Дума. Важкий до ходу. НВолын. у. 5) Для. Слова до ради, руки до звади. Ном. Любі, милі до розмови. Мет. Дам тобі пораду до життя. Шейк. 6) С. Цвіт калину ламала та в пучечки в'язала, до личенька рівняла. Лавр. 1. Тим на світі хліб не родить, що брат до сестриці не говорить. Чуб. 7) За. Узятися до роботи. Бояри до шабель! Грин. III. 546. До науки бралися. О. 1861. I. 322. 8) До в соединении со многими словами образует выражения, означающие неопределенно большое количество. До бі́са (Ном. № 12304), до стобі́са, до стобі́сового ба́тька, до га́спида, до ге́мона, до гре́ця, до зли́дня, до ка́та, до лихої годи́ни, до на́пасті, до пра́са, до си́на (Млр. л. сб. 81), до хрі́на, до чо́рта и т. д. Очень много. Тут їх до стобіса. Шевч. 178. Та вас до стобісового батька набереться, а вас годуй! В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. 9) До аж-а́ж. До невозможности терпеть, до высшей степени. 10) Дові́ку. Повек, никогда. Трудяща копійка годує довіку. Ном. № 9941. Довіку й до суду тебе не забуду. Не сподівайсь, мати, сина з походу довіку. Нп. 11) До гу́рту. Ко всем остальным. Зношу свою копійчину до гурту. Кв. 12) До ді́ла. Как следует, кстати. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. 13) До душі́. По душе. Той мені не до душі, що приходив у кожусі. Лавр. 4. 14) До заги́ну. До смерти. К. Досв. 121. Будем битись до загину. К. Досв. 130. Любить до загину. Млр. л. сб. 59. 15) До гру́нту. Совершенно, до основания. 16) До кри́хти. До крошки, все решительно. Посип курчатам пшінця, не пропаде, — вони до крихти все визбирають. Васильк. у. 17) Доку́пи, доку́пки, доку́поньки, доку́почки. В одно место; вместе. Хоч чорт лапті подрав, та докупи зібрав. Ном. № 9023. Усе військо своє докупи у громаду скликають. Макс. Вершечки докупи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися докупи. От раз, докупоньки зібравшись,… вони згадали… 18а) Доладу́. Кстати. Доладу, як ложечка по меду. 18б) До любо́ві: а) = До сподоби. Весілля одгуляли тихо, да до любові. Г. Барв. 96. б) С любовью. Кріпко до любові поцілувались. Г. Барв. 80. 19) До мі́ри: а) по мерке. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у.; б) умеренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у. 20) Домі́ста. В одно место. 21) До ноги́. Дочиста, совершенно. 22) Дони́зу. Вниз. Одно долонями догори, а друге донизу. Чуб. III. 103. 23) До па́ри. Под пару; под стать. МВ. I. 7. 24) До послі́дку. Окончательно, до конца. 25) До при́кладу. Кстати. Не доладу, не до прикладу. Ном. № 13066. Не до прикладу хавчить. Гліб. 36. 26) До пуття́. Как следует. 27) До ре́шти. Окончательно, совсем, совершенно. Сховайте, бо вони до решти поламають. 28) До сподо́би. По вкусу, по сердцу. 29) До цури́. До тла, до основания, до последнего кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабирали до цури. 30) До ця́ти. До малейшей подробности. 31) До ча́су. На время. Багатство до часу, а бідність довіку. Ном. № 1450. 32) До чми́ги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. 33) Доще́нту. До основания. Недостающие здесь выражения подобного образования см. на коренное слово.
До, сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. До б = То б. Якби я не манила, до б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.