Словник української мови (1937)/добиток
| ◀ добити | Словник української мови Д добиток |
добих ▶ |
|
Доби́ток, тку, м. Грабеж, добывание. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148.
| ◀ добити | Словник української мови Борис Грінченко Д добиток |
добих ▶ |
|
Словник української мови — Д
добиток
Борис Грінченко
1937
Доби́ток, тку, м. Грабеж, добывание. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148.