Словник української мови (1937)/доблагати
| ◀ добірний | Словник української мови Д доблагати |
доближатися ▶ |
|
Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
| ◀ добірний | Словник української мови Борис Грінченко Д доблагати |
доближатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доблагати
Борис Грінченко
1937
Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.