Словник української мови (1937)/добре
| ◀ добрання | Словник української мови Д добре |
добрезний ▶ |
|
До́бре, нар. Хорошо; порядком. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрещі риба табунами ходить, то на рої добре буде. Чуб. III. 4. Бийте його добре киями, щоб знав, по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. До́бре ка́же. Дельно говорит; красно говорит. Каменец. у. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполне хорошо. Ум. До́бренько, до́бречко.