Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добренний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добренний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добре́зний, добре́нний, а, е. Очень добрый, хороший, очень вкусный и пр. См. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.