Словник української мови (1937)/добровільний
| ◀ добробут | Словник української мови Д добровільний |
добровільно ▶ |
|
Доброві́льний, а, е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
| ◀ добробут | Словник української мови Борис Грінченко Д добровільний |
добровільно ▶ |
|
Словник української мови — Д
добровільний
Борис Грінченко
1937
Доброві́льний, а, е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.