Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добродбай

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добродбай
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добродба́й, ба́я, добродба́ч, ча́, м. Стяжатель имущества.