Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добротно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добротно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добро́тно, нар. Прочно, плотно, надежно.