Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добріти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добріти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрым, добреть.