Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добігтися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добігтися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добі́гтися, біжу́ся, жи́шся, гл. Добежать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.