Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довадно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довадно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Змиев. у.