Словник української мови (1937)/довалювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довалити Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довалювати 		довалюватися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довалювати&oldid=637510