Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довбиш

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбиш
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.