Словник української мови (1937)/довгенний

by Борис Грінченко

◀ довгелючий

Словник української мови Борис Грінченко Д довгенний

довгий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Довге́нний, а, е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С. 1883. XI. 500.