Словник української мови (1937)/довгововний

by Борис Грінченко

◀ довговічно

Словник української мови Борис Грінченко Д довгововний

довговолосий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Довгово́вний, а, е. Длинношерстный (об овцах).