Словник української мови (1937)/довгоусий

by Борис Грінченко

◀ довготелесість

Словник української мови Борис Грінченко Д довгоусий

довгоух ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Довгоу́сий, а, е = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.