Словник української мови (1937)/довмитися

by Борис Грінченко

◀ довкола

Словник української мови Борис Грінченко Д довмитися

доводець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Довми́тися, доуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. НВолын. у.