Словник української мови (1937)/довозити
| ◀ доводник | Словник української мови Д довозити |
доволити ▶ |
|
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить.
| ◀ доводник | Словник української мови Борис Грінченко Д довозити |
доволити ▶ |
|
Словник української мови — Д
довозити
Борис Грінченко
1937
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить.