Словник української мови (1937)/довідки

by Борис Грінченко

◀ довіджуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д довідки

довідне ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

До́відки, док, ж. мн. Разведки. Піду на довідки, що там вони роблять. Харьк. г. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Черк. у. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома. Мил. 102.