Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довідки

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довідки
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́відки, док, ж. мн. Разведки. Піду на довідки, що там вони роблять. Харьк. г. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Черк. у. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома. Мил. 102.