Словник української мови (1937)/довінчати
| ◀ довільно | Словник української мови Д довінчати |
довірити ▶ |
|
Довінча́ти, ча́ю, єш, гл. Довенчать.
| ◀ довільно | Словник української мови Борис Грінченко Д довінчати |
довірити ▶ |
|
Словник української мови — Д
довінчати
Борис Грінченко
1937
Довінча́ти, ча́ю, єш, гл. Довенчать.