Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догинати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догинати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догина́ти, на́ю, єш, сов. в. догну́ти, ну́, не́ш, гл. Догибать, догнуть.