Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доглебати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доглебати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догле́бати, баю, єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ще якось доглебати додому, що верстів буде з п'ять. Брацл. у.