Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догледіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догледіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догледа́ти, догле́діти = Доглядати, доглядіти. Стор. I. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. II. 19. Або ти не мав часу догледіти? НВолын. у.