Словник української мови (1937)/догода

by Борис Грінченко

◀ договорюватися

Словник української мови Борис Грінченко Д догода

догоджання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дого́да, ди, ж. 1) Угодливость, угождение. Вона все сподівалась, що своєю покірністю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. I. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.