Словник української мови (1937)/догодитися
Зовнішній вигляд
◀ догодити | Словник української мови Д догодитися |
догодливий ▶ |
|
Догоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.