Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догодитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догодитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.