Словник української мови (1937)/догодне

by Борис Грінченко

◀ догодливий

Словник української мови Борис Грінченко Д догодне

догодний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дого́дне, нар. Удовлетворительно, как следует; удобно. Вона нічого не вміє, ані плаття вигладить, ані вслужити догодне. МВ. I. 25.