Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догодовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догодовувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догодо́вувати, вую, єш, сов. в. догодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бджолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. Ном. № 432. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356.