Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догравати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догравати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дограва́ти, граю́, є́ш, сов. в. догра́ти, гра́ю, єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.