Словник української мови (1937)/догукатися
| ◀ догрякатися | Словник української мови Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. Ані достукаєшся, ані догукаєшся. Киев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.
| ◀ догрякатися | Словник української мови Борис Грінченко Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
догукатися
Борис Грінченко
1937
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. Ані достукаєшся, ані догукаєшся. Киев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.