Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догулюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догулюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догу́люватися, лююся, єшся, сов. в. догуля́тися, ля́юся, єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. III. 453.