Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догін

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ догідний Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догін 		догладжувати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догін, го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/догін&oldid=639323