Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/додбати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
додбати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Додба́ти, ба́ю, єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, ані розруйнує. Шевч.