Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/додружбити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
додружбити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Додру́жбити, блю, биш, гл. Пробыть дру́жбою (см. Дру́жба во 2-м знач.) до какого-либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. II. 803.