Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дозвіл

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дозвіл
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дозвіл, волу, м. Позволение, разрешение. То прошу ж у вас дозволу бувати в гостях у ваших рідних. Левиц. Пов. 329.