Словник української мови (1937)/дознавати
| ◀ дознавання | Словник української мови Д дознавати |
дознаватися ▶ |
|
Дознава́ти, наю́, є́ш, сов. в. дозна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Змиев. у. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Мет. 307. Да́ти му́дрості дозна́ти. Исполнить мудростью. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, изведывать, изведать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. К. Досв. 16. Ми родимось турботи дознавати. К. Іов. 11. Під час пригоди дознати приятеля. Ном., стр. 289, № 9528. См. Дізнава́ти.