Словник української мови (1937)/дозолочувати

by Борис Грінченко

◀ дозолотити

Словник української мови Борис Грінченко Д дозолочувати

дозоляти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дозоло́чувати, чую, єш, сов. в. дозолоти́ти, чу́, тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотять, а в хаті косу золотять, на дворі домолочують, а в хаті дозолочують. Грин. III. 509.