Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дозолочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дозолочувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дозоло́чувати, чую, єш, сов. в. дозолоти́ти, чу́, тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотять, а в хаті косу золотять, на дворі домолочують, а в хаті дозолочують. Грин. III. 509.