Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дойда

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дойда
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́йда, ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.