Словник української мови (1937)/докажчик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докажчик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дока́жчик, ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як докажчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.