Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докисати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докисати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.