Словник української мови (1937)/доколишній
| ◀ доколи | Словник української мови Д доколишній |
доколінниці ▶ |
|
Доколи́шній, я, є. По какое время существовавший; когда-то бывший.
| ◀ доколи | Словник української мови Борис Грінченко Д доколишній |
доколінниці ▶ |
|
Словник української мови — Д
доколишній
Борис Грінченко
1937
Доколи́шній, я, є. По какое время существовавший; когда-то бывший.