Словник української мови (1937)/доконатися
Зовнішній вигляд
◀ доконати | Словник української мови Д доконатися |
доконечне ▶ |
|
Докона́тися, на́юся, єшся, гл. Убедиться, испытать. Я вже цим доконався. НВолын. у. Я вже тебе доконався, який то ти. НВолын. у.