Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доконче

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доконче
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́нче, нар. = Доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.