Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докочувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́чувати, чую, єш, сов. в. докоти́ти, чу́, тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.