Словник української мови (1937)/докочувати

by Борис Грінченко

◀ докохатися

Словник української мови Борис Грінченко Д докочувати

докочуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́чувати, чую, єш, сов. в. докоти́ти, чу́, тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.